Дмитро Корсунь, 15 января 2009
Дмитро Корсунь про Едуарда Бєльського
Пружні графічні контури, що супроводять потоки живописних мас, їх гравітаційне ядро, визначають поетичний каркас твору, його амфорну гнучку виразність. Причиною цьому ще й особлива поетичність його манери. Едуард Бєльский залюбки йде на сміливі деформації духовної свідомості, що надають, як наслідок, зображеним тілам і предметам уже нову надреальну силу і зв'язок, мабуть, більш цупкі і життєві, ніж пряма буденна реальність.
[ Читать дальше ]