Например, Алексей Иванов
Помнить меня
на этом компьютере
Напомнить пароль



Нет друзей

 

Олег Голосий

Александр Животков

Дмитрий Кавсан

Петр Лебединец

Павел Маков

Тиберий Сильваши

Александр Сухолит

Олег Тистол

Оксана Чепелик

Александр Бабак

Петр Бевза

Андрей Блудов

Владимир Будников

Глеб Вышеславский

Александр Гнилицкий

Александр Дубовик

Анатолий Криволап

Александр Ройтбурд

Виктор Сидоренко

Василий Цаголов

Илья Чичкан

Василий Бажай

Сергей Братков

Марко Гейко

Арсен Савадов

Николай Бабак

Матвей Вайсберг

Александр Клименко

Борис Михайлов

Юрий Соломко

Владимир Бовкун

Николай Журавель

Илья Исупов

Павел Керестей

Николай Кривенко

Иван Марчук

Олег Пинчук

Андрей Чебыкин

Александр Агафонов

Анатолий Валиев

Галина Неледва

Константин Реунов

Олег Кулик

Алексей Литвиненко

Сергей Панич

Александра Прахова

Влада Ралко

Михаил Рева

Александр Ридный

Валерия Трубина

Татьяна Яблонская

Игорь Янович

Эдуард Бельский

Зоя Лерман

Максим Мамсиков

Ольга Петрова

Игорь Подольчак

Евгений Прокопов

Виктор Рыжих

Марина Скугарева

Оксана Стратийчук

Галина Григорьева

Роман Жук

Владимир Кожухарь

Александр (Лесь) Подервянский

Кирилл Проценко

Роман Романишин

Владислав Шерешевский

Татьяна Голембиевская

Михаил Демцю

Александр Друганов

Евгений Лещенко

Любомир Медведь

Анатолий Тертычный

Леся Хоменко

Алексей Аполлонов

Юрий Багалика

Сергей Гай

Борис Егиазарян

Жанна Кадырова

Николай Малышко

Николай Маценко

Вачаган Норазян

Тарас Полатайко

Анатолий Твердый

Андрей Цой

Николай Билык

Людмила Бруевич

Леонид Козлов

Анна Криволап

Андрей Полоник

Василий Рябченко

Лев Синькевич

Никита Кадан

Сергей Лыков

Валентин Попов

Сергей Савченко

Илона Сильваши

Михаил Гуйда

Александр Матвиенко



Анатолий Твердый


Анатолий Твердый → Раздел статей →

Вернуться в раздел

ШЛЯХ ДО СЕБЕ

Анатолій Твердий — художник самобутній, що означає самостійність мислення, оригінальність творчості і особливе бачення світу. Справжня оригінальність неможлива без традиції, без міцних усвідомлених зв'язків з тим, шо зроблено раніше. Мистецтво минулого безмежне і пошук тих течій, що близькі саме твоїй особистості, передують саме твоєму мистецтву - це важкий і довгий шлях. Сталося так, що уже на димпломі художник знайшов те джерело, що живитиме його творчість усі подальші роки. І в ранніх графічних роботах - в ілюстраціях до творів М.Гоголя "Мертві душі" (1987), "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" (1996), до збірки "Українські обрядові пісні" (1990) - і в останніх скульптурних та інсталяційних проектах - "Непалеолі— тична Венера" (2001), "Вертеп" (2005) - як підґрунтя світиться його захоплення мистецтвом примітиву. В мистецтві доісторичних часів, ранніх цивілізацій, примітивних суспільств сучасності, народному мистецтві він знаходив те, що втілював потім у своїх творах - ви разність узагальнених форм, безпосередність у втіленні ідеї, деяку відчуженість, а іноді гротескність образів, фантастичність середовища.
Пізніше, вже будучи успішним графіком, він залишить усе звичне, не братиме участь у виставках і за велінням душі порине у пошуки, знову і знову розкриваючи для себе славетних примітивістів сучасності. Не мине нео— примітивістів Русо, Піросмані та Грандма Мосес, освоюючи їхні фантастичні світи. Але найглибше проникне у творчість великих тлумачів примітивного мистецтва: Гогена, впевненого, що лише звернення до примітиву врятує західне мистецтво; Міро, зачарованого безпосередністю малюнків дітей та навіжених і, звичайно, Пікасо, що писав, вперше натрапивши на негритянське магічне мистецтво: "Мене завжди тягнули до себе фетіши, я зрозумів: я теж супроти всього. Я теж вірю, що все - незнане, що все - вороже! Все! Не просто деталі - жінки, діти, немовлята, тютюн, гра - а все разом". Цей останній, неперевершений, найдовше триматиме художника у своїй пастці. Так, продираючись потроху крізь неминучі впливи, крізь натовп визнаних, що по черзі володіють твоїми ідеями і творами, якщо пощастить, приходиш до себе. Художнику пощастило. Спершу його графіка набула кольору, потім поступилася місцем живопису. Живопис доповнився елементами колажу, а згодом з'явилася фактура, яка, в свою чергу, потроху виросла в рельєф. Останній крок - і рельєф відірвався від площини. Перевтілення сталося. За п'ять років самітництва графік перетворився на скульптора. Відкрилися потаємні дверцята, а за ними - новий шлях і нове обличчя творчості.
Спочатку то була кругла дерев'яна скульптура ("Христос, що сидить", 1999). У виборі стилю і матеріалу знову не останню роль зіграло мистецтво примітиву, що ввійшло в плоть і кров. Але після композиційної свободи графіки та живопису статичність і важкість скульптури стинала. Намагання позбутися того тиску породило ідею скульптури, що літає. Пошуки підходящого матеріалу призвели до експериментів з поліефірними смолами. Робота над першою такою скульптурою ("Літаюча скульптура", 2000) зайняла довгий час і змінила ставлення художника до об'єму як такого. Відтоді його скульптури рідко стоять на землі -майже всі вони існують у підвішеному стані.
Вибраний матеріал обіцяв надзвичайні композиційні можливості. Кожному задуму передувало осмислення нових спввідно-шень між об'ємом та навколишнім простором та безкінечні технологічні експерименти з формою та її поверхнею. Простор буття скульптури потроху перетворювався на особливий предметний світ, що вбирав в себе допоміжні об'єми, предмети побуту та елементи графіки та живопису. (Назва скульптури з фоном).
Змінювалися і властивості самої скульптури. Сплющена скульптура ніби втягує в себе простір. Прозора скульптура розкриває свою форму з першого побіжного погляду. її видно наскрізь, вона розчиняється в просторі, пропускає його крізь себе. Скульптура з дзеркальною поверхнею, напроти, акумулює навколишній простір, роздрібнюючи його на безліч химерних форм. Напруга протистояння виникає між прозорим об'ємом та зануреним у нього блискучим. Дзеркала та лінзи створюють паралельний простір існування скульптур, запрошуючи глядача до самостійного дослідження. Відображаючись у хвилястому дзеркалі, скульптури оживають. Вони множаться і зникають,
розростаються і зіщулюються. Миготливе світло всере-дені прозорого об'єму народжує дві іпостасі однієї і тієї ж форми, що ритмічно змінюють одна одну. Скульптура стає віртуально рухливою. Наступний логічний крок -примусити елементи форми рухатися - літати, їздити, обертатися. Форма тепер пов'язана не лише з простором, а й з часом, вона набула нової якості - ритмічності руху. Тим самим художник ступив на терени кінетичного мистецтва. Він використав вже винайдене попередниками. Прозорі та рухливі скульптури Наума Габо. Освітлені з середини форми Олександра Архипенка, який теж, до речі, цікавився африканським мистецтвом. Не минув впливу "мобілів" Олександра Кадлера та "спатіо-" і "люмінодинамічних" скульптур Ніколаса Шофера. Але найближче художник прийняв творчість Жана Тінглі - не формально, по суті - через незмінно критичне ставлення до сіту.
Від окремих скульптур художник рухається до складних пластичних композицій, що потроху набувають рис інсталяцій. Самі форми, абстрактні спочатку (рельєфи "Абстрактні композиції", 1999-2002), з часом перетворюються на символічні, ледве окреслені образи (проект "Е1 йогасіо", 2003 (буквально з іспанської - "позолочений"), в якому використано мотиви мистецтва доколумбових цивілізацій). Далі, від проекту до пректу образи стають все реалістичнішими. Посилюється елемент сюжетності. Конкретика аксесуарів - побутових предметів, елементів одягу породжує асоціації з певними історичними періодами, соціальними явищами та типажами. Фігури ніби знаходять минуле і майбутнє. Складаються своєрідні сюжетні лінії. Час прийшов в композиції не лише через кінетику, але й через буття образу.
Звертаючись до останнього проекту — "Вертеп" (2005) - знову самий час згадати М.Гоголя та ще М. Булгакова з їх розгорнутими картинами сучасності, фантастичними відбитками реальності, узагальненими, але живими образами. Для Анатолія Твердого "Вертеп" - це і скринька з маріонетками, і місце вистав з комедійними і біблейским сюжетами (друга назва твору — "Бог і його діти"), і потаємне місце, підвалини нашої пам'яті, де все пережите перетворюється на художні образи, віддзеркалюючи наше світосприйняття. У вертепних виставах, де б їх не грали, з'являються незмінні образи. Російський Петрушка, французський Полішінель, англійський Панч по-своєму дуже схожі. Відображення бажаного, маски-обличчя ляльок, узагальненість образів з давніх часів зближали ці вистави та магічні ритуали. Американські індійці досі використовують ляльок у ритуалах. Та і в нашому житті лишилося немало від давніх пращурів - ті самі маски, ті самі ритуальні танці, матеріальні атрибути побуту, що набувають майже релігійного значення. Заґавився — і немає тебе, перетворився на маріонетку - маска приросла до обличчя, танцюєш під чужу дуду і речі міцно тримають тебе у полоні. У кожного свій вертеп, свій ритуал, але як багато у тому всьому спільного.



игорь котков, 7 июля 2013

Хорошая статья.


Ваше имя:
Текст комментария:
Введите символы, изображенные на рисунке:




7.06.2016 11:05  18 червня Києві відбудеться святкування традиційного латвійського свята для всієї родини - Янів день

13.10.2009 17:13 ЮНЕСКО може занести Лавру і Софію Київську у "список під загрозою"

13.10.2009 17:13 Львівський трамвай "одягнули" у вишиванку

13.10.2009 17:13 Робота українця прикрашає китайський урядовий парк

13.10.2009 17:13 Лондонські акули замаються коханням під музику

13.10.2009 17:13 Більшість немовлят країн Заходу доживуть до 100 років

13.10.2009 17:13 В Україні з’явилось унікальне Євангеліє

13.10.2009 17:13 Світові шедеври Далі та Родена приїхали до Києва

13.10.2009 17:13 В Україні започатковано унікальну серію християнських читанок

13.10.2009 17:13 Відновлено будівництво "Запорізької Січі"


Галерея «Тимутопіяпрес», 6 мая 2016 16:54
http://tymutopiyapres.blogspot.com

http://tymutopiyapres.blogspot.com

Нет комментариев • Добавить комментарий


lenta.ru
8 января 2009

Портрет Анны Иоанновны оказался изображением Екатерины Великой

Хранившийся в запасниках Владимиро-Суздальского музея-заповедника портрет императрицы Анны Иоанновны оказался одним из самых ранних изображений Екатерины Великой


8 января 2009

Из берлинской галереи украли рисунки Пикассо и Матисса

В Берлине в ночь на Новый год неизвестные ограбили картинную галерею Fasanengalerie, украв 25 картин и множество скульптур, сообщает Radio Berlin-Brandenburg.


8 января 2009

Спасение нерядового Тициана. Британцы выложили миллионы фунтов ради одной картины

Развернутая в Великобритании кампания по выкупу полотна Тициана "Диана и Актеон" у одного из самых богатых аристократов королевства, похоже, увенчалась успехом.



Любомыр Тымкив
асемический пейзаж

Любомыр Тымкив
асемический пейзаж

Игорь Янович
В ночь под Новій год
8000$

Любомир Медвідь
Весна у Страдчі
10000 $

Любомир Медвідь
«Голубе розп’яття»
12000$

Александр Клименко
Светлячки летней ночью
$15000

© 2008-2009 www.100artists.com.ua

Каталог «Современное искусство Украины периода Независимости: 100 имен» приветствует републикации своих материалов с обязательной ссылкой на источник в виде текстовой строки вида «Источник www.100artists.com.ua» и ссылки на данный портал.

строители ремонт квартир бесплатные объявления