Ганна Рудик про Ганну Криволап

«Живопис та тіло - дві ключові теми, два полюси тяжіння художніх смислів в творчості Ганни Криволап. Якщо живопис як практика і, одночасно, як головна тема цієї практики, була для потомственого художника перед заданою, від самого початку включеною до життєвого середовища, то проблематика тіла постала пізніше з суми суто приватного досвіду творчої роботи, тим позначивши етап самоокреслення в мистецтві.
Живопис, що у модерному статусі чимдалі тяжіє до музики, та тіло - наразі у формі саме людського тіла - в його фізичних та експресивних параметрах є надто різноплановими естетичними сутностями. Сполучити їхні ресурси без значних втрат, більше того - суперпродуктивно, синергетично є завданням, розв'язання якого може бути під силу лише тому, хто має для цього вагомі внутрішні причини. Цікаве в мистецтві завжди виростає із необхідності.
Кілька проектів Ганни в царині поєднання боді-арту та живопису видаються початком шляху до зняття естетичного взаємо заперечення живопису та тіла. Тоді тіло, взяте в його граничних експресивних потенціях - тривимірній пластиці та русі (тіло професійного танцівника) - підлягло мов би «дорощуванню» ще одним - живописним виміром.
В роботах останніх років Ганна повертається до живописного засобу. Однак, і тут головною темою її умовно-фігуративних циклів послідовно виступає образ людини, виражений через тіло. В цьому відображається новий підхід до вирішення все тієї ж задачі, хоча проблему «живопис УЗ. тіло» перенесено на власну територію живопису. Живопис відновлено в усіх його правах абсолютного середовища, відкритого людини (воліємо ми це визнати чи ні) лише в певних образах, форма і зміст яких жодним способом не визначають сутність самого живопису. У Ганни - це образ тіла, який, на відміну від тіла-як-такого не структурує простір, а навпаки, народжується з живописного простору, структуруючись строго за законами живопису. Найбільш цікавим у цьому досвіді стало те, що тіло, дане як образ тіла, зберегло в живописному просторі експресивні якості пластики та руху - свій головний естетичний ресурс. Можна сказати, що нові полотна Ганни Криволап виявили потужну естетичну валентність живопису та по-новому висвітлили інформаційні рівні тіла як естетичного об'єкту»

Нет сообщений